Будні МУЗЕЙНИХ БДЖІЛОК

Гляньте, маскалі-українофоби  і подумайте: - хіба можна знищити, чи поставити на коліна цей  народ?
Скажіть, що спільного між нами? 
Ви вкотре зрадили його. 
... виждали нещасливий час у нього
    і як кішка вп'ялися пазурами ....
зненацька,  як підлий зрадник і христопродавець...
Тепер уже точно - нічого...



У всякого своя доля
І свій шлях широкий:
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає —
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину,
Той тузами обирає
Свата в його хаті,
А той нишком у куточку
Гострить ніж на брата.
А той, тихий та тверезий,
Богобоязливий,
Як кішечка, підкрадетеся,
Вижде нещасливий
У тебе час та й запустить
Пазурі в печінки, —
І не благай: не вимолять
Ні діти, ні жінка.
А той, щедрий та розкішний,
Все храми мурує;
Та отечество так любить,
Так за ним бідкує,
Так із його, сердешного,
Кров, як воду, точить!..
А братія мовчить собі,
Витріщивши очі!

Небайдужий друже. Ми утримуємо цей сайт за рахунок Ваших переходів по рекламі. Пожертвуй ОДНУ СЕКУНДУ свого часу.

Склад Благодійного фонду ВіТа ДОЛЬЧЕ